П’ятниця, 29 Березня, 2024

Чому українці почали повертатися до Києва?

Через місяць після початку війни до Києва почали масово повертатись українці. З-за кордону та інших міст України вже повернулося близько 500 тисяч людей! Серед них є чоловіки та жінки з дітьми, які втекли від обстрілів та руйнувань, і більше не бояться вторгнення військ РФ у своє місто.Тепер усі вони хочуть повернутися на Батьківщину, де залишились їхні близькі та рідний дім. Існує кілька причин, повідомляє сайт kyivyes.com.ua, чому саме зараз люди почали повертатися до Києва.

Віра у перемогу України

На протязі всього періоду війни українські захисники проявляли мужність та силу у протистоянні російським військам. Ворог багато разів робив спроби захопити території Київської області і наблизитися до столиці, але вони закінчувалися поразкою. Протягом кількох тижнів війни кияни підтримували Збройні сили України у соц. мережах, захоплювалися тим, як військові успішно відбивають атаку противника та надавали їм гуманітарну допомогу. Зараз багато українців, які виїхали за кордон, впевнені, що армія України так само продовжуватиме забезпечувати надійний захист столиці та найближчих регіонів, тому вони вирішили повертатися до Києва.

За словами мера міста Віталія Кличка, за кілька тижнів місто зміцнили з усіх сторін та у кожному районі. Також ряди тероборони поповнили близько 30 тисяч людей. Тому багато киян, які повертаються до Києва, не бояться штурму міста росіянами і не сумніваються у своїй безпеці.

Чоловіки хочуть захищати Україну від нападу військ РФ

За словами міністра оборони Олексія Резнікова, вже понад 66 тисяч чоловіків повернулися з-за кордону, щоб захищати Батьківщину від нападу військ РФ. Деякі з них мають багаторічний досвід служіння в армії, а інші зараз проходять курс військової підготовки. На сьогодні Україна має 25 бригад територіальної оборони. У київській бригаді перебуває близько 30 тисяч людей, яких з кожним днем ​​стає більше.

Завдяки допомозі західних країн, кожному чоловікові, який повернувся до Києва та хоче захищати територію Київської області, видають зброю та військову форму. Деякі з них поповнюють ряди тероборони чи армії Києва, інші залишаються вдома зі зброєю, щоб захистити свої сім’ї у разі виникнення надзвичайної військової ситуації.

Київ відновлює звичне життя

Незважаючи на продовження бойових дій на території Київської області, у столиці рідше чути постріли та вводиться комендантська година. У зв’язку з цим знову починають працювати деякі бізнеси, наприклад, перукарні, продуктові ярмарки, заправки, кав’ярні… Також іноді можна побачити затори на дорогах та скупчення людей на тротуарах, які вже повернулися до Києва. Про це повідомив заступник міського голови Києва Микола Поворозник:

«З позавчорашнього дня запустили роботу таких міні-ринків — виїжджаємо у великі житлові квартали з продуктами першої необхідності, щоб їх могли купили кияни неподалік від свого місця проживання. Також працюють торгові мережі, великого дефіциту немає, звичайно, немає й різноманітності, але товари першої потреби там є. Бізнес відкривається по мірі необхідності», — сказав він.

Російські війська відходять від Києва

За словами заступника начальника штабу Сухопутних військ Олександра Грузевича, 31 березня війська РФ почали відступати від Києва у бік населеного пункту Іванків до Білорусі. 

«За ніч майже 700 одиниць техніки відійшли у бік Іванкова до білоруського кордону. Це від 3 до 4 тактичних батальйонних груп, тобто вони відходять якнайдалі від столиці, — повідомив він киянам.

Деякі українці сприйняли це як першу велику перемогу України та почали повертатися додому до Києва, а ось інші називають це зміною планів ворога щодо захоплення українських регіонів. У Генштабі повідомили, що відведення російських військ від Києва може свідчити про перегрупування ворога та його наступ з територій інших регіонів України.

Київ, як рідний дім, куди хочеться якнайшвидше повернутися

Багато киян, які виїхали з міста після початку війни, сумують за Києвом та близькими. Тому деякі з них зараз повертаються додому. Наприклад, нещодавно киянка Ганна з чоловіком та 4-річною донькою повернулася до Києва. За їхніми словами, коли почалася війна, вони вирішили поїхати з міста.

«На той момент це було правильне рішення. Ми поїхали на дачу в бориспільському районі», — розповіла Ганна.

Але, навіть перебуваючи під Києвом, в них не було відчуття повної безпеки. Ганна з близькими все одно часто чула постріли і те, як у небі летять літаки та ракети. Дискомфорт також викликало й те, що літня дача не була пристосована до низьких температур. Тому коли умови життя в Києві трохи змінилися на краще і російські війська почала відступати в Київській області, сім’я вирішила знову повернутися додому.

Одними з тих киян, які теж захотіли повернутися до Києва, стали Катерина Горностай та її мама. Коли почалася війна, вони виїхали за місто. А після цього щовечора думали, чи варто залишитися чи їхати ще далі, сподіваючись залишитися в безпеці. При цьому мати була категорично проти їхати за кордон, тому кілька тижнів вони провели в будинку під Києвом.

Коли у столиці перестали відбуватися підпали та руйнування, вони знову повернулися додому. Їм обом у рідному місті набагато спокійніше і безпечніше перебувати, знаючи, що його охороняють сотні українських військових і навколо теж є сотні людей, які продовжують залишатися у своїх будинках і дотримуватись правил комендантської години. З цього приводу Катерина сказала наступне:

«Я сприймаю Київ як гігантський будинок, в якому живуть люди. Вони переживають, часто сидять в укриттях, рятують з-під завалів своїх сусідів, але все ж таки тут залишаються. Мені страшно, що бомбардування міста російськими літаками і ракетами може посилитися, але я дуже б хотіла залишитися тут», — сказала вона.

Кияни хочуть бути зі своїми сім’ями та продовжувати працювати у період війни

Після запровадження військового стану понад 700 тисяч киян виїхали з Києва, де залишилися їхні близькі та друзі. За словами співробітників Укрзалізниці, більшість з них вирушали до Польщі, Угорщини, Словаччини… Протягом кількох наступних тижнів вони перебували в таборах або хостелах для біженців. Незважаючи на те, що там їм надали все необхідне для життя, багато киян почали дуже сумувати за своїми будинками, близькими людьми і турбуватися за них. Багато хто з них вирішив, що в період війни краще бути разом, до того ж за останні дні військова ситуація у столиці значно покращилася.

Так відбулось в житті в Оксани Білоус. Вона киянка у 5 поколінні, яка проводить майстер-класи з розпису писанок. Коли її син зателефонував та розповів про вибухи 24 лютого, жінка переїхала до Вінниці. Але Оксана не захотіла там довго залишатися, оскільки їй почали писати люди та питати про різні товари. Кілька днів тому вона вирішила знову повернутися до Києва та продовжити займатися своєю улюбленою справою. Зараз Оксана віддає частину заробітку на потреби українських військових і сподівається на те, що все буде добре. Вона вирішила прислухатися до поради своєї бабусі:

«Я питала свою бабусю, яка під час Другої світової війни залишалася у Києві, чи не боялася вона, що бомби летять. Вона сказала, що буде так, як судилося. Якщо доля загинути — то у рідному домі, якщо рідні стіни збережуть, то житимемо. Так рід і тримається», — розповіла киянка Оксана.

.,.,.,.