Повномасштабна війна Росії проти України розпочалась з вторгнення на територію Київської області. Головною метою російських військових було захопити Київ за 3 дні, проте їм так і не вдалося здійснити свої плани. Через декілька тижнів вони були змушені відступити, а їх розбиті танки перемістили на головну вулицю міста — Хрещатик. Але після початку війни ніхто не міг гарантувати таких результатів тривалої боротьби. Врятувати столицю від окупації вдалося ціною неймовірних зусиль та відваги українських захисників. Як їм це вдалося далі на kyivyes.
24 лютого о 4:00 Путін знаходився приблизно за 475 миль від Москви. Тоді він публічно заявив про «спецоперацію» щодо «демілітаризації та денацифікації» України. У той же час уламки градів розірвали намет українських прикордонників у Київській області. А потім почалося страшне: з військової техніки ворога почали вилітати ракети. Вони завдавали удари по об’єктам критичної інфраструктури Київщини: складам з боєприпасами, аеродрому Антонів, підприємствам…
Саме тоді міністру внутрішніх справ України Денису Монастирському зателефонував голова Прикордонної служби України, щоб повідомити про початок війни. Після цього Монастирський передав цю інформацію президентові України Володимиру Зеленському:
«Почалося», — сказав Монастирський українському лідеру. «Що саме?» — спитав Зеленський. «Зважаючи на те, що атаки йдуть відразу в кількох напрямках, це повномасштабне вторгнення», — відповів міністр Зеленському, як пише nv.ua
Тоді в Офісі президента України почали припускати, наскільки далеко може зайти ворог, і готуватися до оборони столиці. За кілька днів росіянам вдалося тимчасово захопити Чорнобильську АЕС, після чого на Київщині почалися жорстокі бої та вибухи. Потім армія ворога змогла наблизитися до столиці, захопивши Ірпінь, Гостомель, Бучу та інші міста.
Також після початку війни окупанти намагалися проникнути до Офісу президента. Їхнім завданням було знищити Зеленського та його родину. Про це президент розповів в інтерв’ю журналісту видання «Time» Саймону Шустеру:
«Перестрілок біля Офісу президента у перші дні було чимало. Я не хочу говорити про кількість людей, які воювали у перші дні, та ДРГ, які були на території. Ви думайте, що вони прийшли непідготовленими? Було прикладено багато зусиль, щоб їх зупинити», — сказав він журналістам, як пише видання pravda
У перші дні після повномасштабного вторгнення росіян кияни почали масово виїжджати з міста. Спочатку дороги були переповнені автомобілями, а з центрального вокзалу від’їжджали десятки поїздів. Але потім вулиці стали порожніми. Замість скупчення авто та великої кількості мирних жителів навколо можна було часто побачити хіба що військових та поліцію.
Організація оборони Києва
Київ — столиця та адміністративний центр України. Тут знаходяться головні урядові будівлі та проживає найбільша кількість українців. У зв’язку з цим її захист був головним завданням співробітників ЗСУ та поліції. Організацією цього процесу керував генерал-полковник Олександр Сирський — досвідчений військовий офіцер, який з першого дня війни почав планувати всі можливі дії супротивника та тактику захисту рідного міста. Він сказав з цього приводу таке:
«Я навіть уявити не міг, що керівництво Росії почне таку широкомасштабну агресію. Мені здавалося, що якщо й розпочнуться активні бойові дії, то швидше за все вони будуть на сході, навколо або в межах Донецької та Луганської областей», — згадав він, коли почалася війна, як повідомляє vikna.tv
Для забезпечення надійного захисту Києва від вторгнення російських військових він наказав створити 2 кільця територіальної оборони. Одне з них знаходилося на околицях, а інші — у столиці. Олександр Сирський хотів, щоб зовнішнє кільце було розташоване подалі від внутрішнього, щоб не допустити обстрілів та руйнувань у центрі міста.
Приблизно за тиждень до вторгнення українські захисники перейшли на поле бою. Вони оточили Київ з усіх сторін, щоб у разі наближення противника вчасно його зупинити.
Також Сирецький закликав службовці ЗСУ вивести на військові бази на підступи до Києва авіацію та додаткову артилерію. Тоді в офісі президента говорили, що війни не буде, але треба бути готовим до будь-яких подальших подій.
Солдати та добровольці влаштували для окупантів пастки у густих лісах, вузьких дорогах та річках. Наприклад, спеціально зруйнували дамбу на річці Ірпінь, після чого в ній потонули десятки російських танків.
З перших днів війни дороги на в’їзді та виїзді з Києва були перекриті. На багатьох з них були встановлені блокпости та захисні конструкції, а поряд з ними стояли військові. Поки одні кияни виїжджали з міста, інші залишалися вдома чи поповнювали лави добровольців. Щодня було близько 200 бажаючих захищати рідне місто від окупантів:
«Українці будь-якого віку, які ніколи не тримали зброю, кинулися брати в його руки після того, як через кілька днів після вторгнення чиновники вирішили озброїти потенційний партизанський опір», — сказав міністр внутрішніх справ Монастирський.
У місті розпочався локдаун — сотні підприємств та адміністративних установ закрилося, а на вулицях було регулярно чути сигнали повітряної тривоги. За рішенням президента Володимира Зеленського аеропорти також перестали працювати. У небі переміщалася лише українська військова авіація. А на вулицях та дорогах Києва були військові, які стежили за безпекою у місті. Також за рішенням керівництва ЗСУ протягом кількох днів були створені батальйони добровольців. Деякі з них вирушили на поле бою за межі Києва, а інші чергували на блокпостах та у військових базах. Їхнім завданням було запобігти будь-яким спробам окупантів оточити столицю і наблизитися до далекого кільця оборони.
Тактика захисту Києва: як українські військові протистояли окупантам?
Героїчні вчинки киян, які захищали рідне місто, виявилися непередбачуваними для окупантів. Для того щоб не допустити їх наближення до столиці, керівництво ВСУ розробило план з різними тактиками дій. Для цього вони використовували військову артилерію, природні ресурси та авіаційні об’єкти. Оскільки головним завданням окупантів було захопити Київ, вони кілька разів намагалися пробратися сюди через найближчі села та міста. Проте всі їхні спроби виявилися марними.
Військові та добровольці стежили за пересуванням армії ворога та руйнували їх танки за допомогою дронів та винищувачів. А коли на Київ їхали цілі колони ворожої артилерії, українці спеціально підривали та мінували мости, руйнували дороги та переправи. Також щоб заблокувати шляхи просування вперед, вони намагалися витіснити масу російських військ на вузькі ділянки місцевості. У цих місцях транспортні засоби потребували більше пального і не могли швидко рухатися:
«Ми змусили їх пройти певними маршрутами, де потім би підірвали їх і перекрили їм шляхи», — сказав головнокомандувач українських сил на півночі країни генерал-майор Віктор Ніколюк.
Окрім цього, українські захисники почали використовувати сучасні системи ППО для того, щоб збивати російські ракети та літаки на Київщині. Завдяки цьому, незважаючи на пошкодження об’єктів інфраструктури, вдалося уникнути значних руйнувань та захистити мирне населення.
Не менш важливе значення в обороні столиці мало затоплення села Демидів у Київській області. Його мешканці заздалегідь дізнались про наближення росіян. Коли їхні танки вже наближалися до села, люди зруйнували греблі на річці Ірпінь. В результаті з 750 будинків під водою виявилося близько 500! Місцеві жителі не шкодують про свій вчинок. Завдяки запаленню Демидова вдалося врятувати Київ від вторгнення росіян та зупинити величезну колону їхніх танків. Також тими, хто постраждав внаслідок російської агресії неподалік столиці, були мешканці Ірпеня, Бородянки та Гостомеля. Тепер це міста-герої, які були тимчасово захоплені окупантами.
На початку 2022 року там відбувалися жорстокі бої та більш ніж на 50% було зруйновано інфраструктуру. Незважаючи на це, мирні громадяни та військові змогли зупинити атаку ворога: стріляли, руйнували шляхи просування вперед, запускали снаряди в місця розташування російських танків. Тому окупанти не змогли надовго залишитися в захоплених містах і були змушені їх покинути.
Відступ росіян у Київській області
Під керівництвом головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного наші захисники змогли не допустити захоплення Києва та найближчих населених пунктів. Після багатьох невдалих спроб дістатися столиці уряд Росії оголосив, що російські війська перемістяться схід. Через кілька днів після цього наприкінці березня армія РФ почала відступати, і незабаром залишила територію Київської області.
Через декілька тижнів після ведення активних боїв та запуску ракет на Київ росіяни були змушені визнати свою поразку. Основна причина цього — значні втрати на фронті та відсутність військового підкріплення. Вони втратили більше людей та техніки, ніж будь-яка інша армія світу:
«Більшість армій світу немає стільки всього, скільки російські війська втратили після вторгнення», — сказав президент Володимир Зеленський журналістам видання aa. com