Перший президент незалежної України Леонід Кравчук народився 10 січня 1934 року. Його творчість включає книги “Союз нерушимий” і “Одна Україна, єдиний народ”, опубліковані у різні роки: 1982 та 2010. До розпаду Союзу Кравчук пройшов шлях від завідувача сектору ідеологічного відділу до другого секретаря ЦК КПУ, а пізніше став однією з ключових фігур української незалежності. Далі на kyivyes.
Життя Леоніда Кравчука
Народився Кравчук у селі Великий Житин, що на Рівненщині, у простій сім’ї селянина. Його батько, Макар Олексійович, на той час служив у польській кінноті в 1930-х роках, а під час Другої світової війни загинув на фронті та був похований 1944 року у Білорусі в братській могилі. Таким чином Леонід виховувався матір’ю та вітчимом.
Як відомо, помер Леонід Макарович Кравчук після тривалої хвороби 10 травня 2022 року на 88-му році життя. Він переніс операцію на серце, а вже після оперативного втручання його помістили в реанімацію та під’єднали до апарату штучної вентиляції легенів, однак стабілізувати стан хворого лікарям, на жаль, не вдалось.
Освіта
У період з 1950 року до 1953 рік Леонід Кравчук здобув освіту у Рівненському кооперативному економічно-правовому технікумі, що сьогодні має назву Рівненський кооперативний економічно-правовий коледж зі спеціальністю “Бухгалтерський облік”. У 1958 році він здобув спеціальність викладача суспільних наук в Київському державному університеті.
Пізніше, в 1970 році, Кравчук навчався в Академії суспільних наук при ЦК КПРС та успішно закінчив її, здобувши ступінь кандидата економічних наук.
Цікаво, що дружина першого президента теж була економістом за фахом, вони познайомились ще у молоді роки та саме їй випала можливість бути Першою леді країни. У пари 21 липня 1959 року народився син – Олександр Леонідович Кравчук. Також у першого президента України залишилися онука Марія та онук Андрій, правнучка Олена.
Вдача
Завдяки Леоніду Кравчуку в українському новітньому усному фольклорі з’явилися два вислови — “поміж крапельками дощу” та “маємо те, що маємо”. Перша фраза це вислів з анекдоту про Кравчука, у якому йому пропонують парасолю в дощ, а він відмовляється.
“Є анекдот про Леоніда Макаровича. Кажуть: “Леоніде Макаровичу, на вулиці дощ, а ви парасольку не взяли”. А він: “Не переживайте, я між крапельками”. От він завжди вмів вийти з критичної ситуації таким чином, щоб її не загострити, а навпаки — розрядити”, — розповідає представник президента в Рівненській області Роман Василишин.
Цей підхід у певний спосіб описує політичну тактику першого президента — він вмів лавірувати між думками опонентів та завжди знаходив безпечну нішу для себе.
А фраза “маємо те, що маємо” — слова самого експрезидента. Цим славнозвісним висловом Кравчук оцінював роботу президента Леоніда Кучми.
Карʼєра
Як відомо, з 1950-х років Кравчук працював у відділі агітації та пропаганди ЦК Компартії УРСР. Боровся, зокрема, й із “українським буржуазним націоналізмом”, однак після побачених документів в Москві Кравчук змінив свою позицію.
Згодом в період між 1970-1980 роками Леонід Кравчук був завідувачем сектору перепідготовки кадрів відділу організаційно-партійної роботи ЦК КПУ, а також інспектором, помічником секретаря ЦК, першим заступником завідувача відділу. Після цього 8 років (до 1988-го) був завідувачем відділу агітації й пропаганди ЦК КПУ.
Від 1981 року до 1991 рік Леонід Кравчук був членом ЦК КПУ. Також за цей період в різні роки він обіймав такі посади: секретар ЦК КПУ, другий секретар ЦК КПУ, кандидат у члени Політбюро, член Політбюро ЦК КПУ.
Від липня 1990 року до листопада 1991 року – голова Верховної ради України.
Що зробив Кравчук для Києва?
Перед тим, як стати президентом України Леонід Кравчук був одним з керівників “Комуністичної партії”. Та це не завадило йому підтримати Акт проголошення незалежності 24 серпня 1991 року.
Як президент України 7-8 грудня 1991 року Кравчук підписав Біловезьку угоду про ліквідацію СРСР. А наприкінці своєї каденції Кравчук підписав велику Угоду про співробітництво та партнерство з ЄС, яка заклала основу європейської інтеграції України. За його каденції розпочалася співпраця з Міжнародним валютним фондом та Світовим банком.
Також за час перебування на посадах Голови Верховної Ради та Президента України Л. М. Кравчук послідовно відстоював державну незалежність України, її суверенітет, забезпечував національну безпеку, досягнув міжнародного визнання Української держави, зміцнення її авторитету на світовій арені.
Під керівництвом та за безпосередньої участі Л. Кравчука створено дієздатні інститути виконавчої влади, які забезпечили конституційний порядок, функціонування народногосподарського комплексу; реформовано і підпорядковано українській державній владі силові структури; закладено основи законодавчої бази (вперше на території колишнього СРСР прийнято закони про національні меншини, свободу совісті тощо), майбутньої Конституції України. Понад два роки за надзвичайно складних умов перший Президент України спрямовував усі зусилля на досягнення злагоди у суспільстві.
Під час правління Кравчука припала найбільша економічна криза, а “кравчучка” — візок для перевезення невеликих вантажів — стала синонімом кризи 90-х років.
Кравчук очолював країну 32 місяці. У 1993 році в Україні відбулись найбільші в історії шахтарські страйки. Це призвело до дочасних виборів президента, які відбулись влітку 1994 року.
Кравчука критикували за те, що положення про без’ядерний статус було зафіксоване в Декларації про державний суверенітет України, яку ухвалила Верховна Рада тоді ще УРСР 16 липня 1990 року. У жовтні 1991 року Україна ухвалила Заяву про без’ядерний статус, в якій йшлося, що наявність на території України ядерної зброї колишнього СРСР є тимчасовою.
Політична і наукова діяльність після 1994 року
Після президентства Леонід Кравчук тричі обирався до Верховної Ради. У 1994-му році він виграє довибори по округу в Тернопільській області. У 1998-му і 2002 роках проходить до парламенту за списками “Соціал-демократичної партії України” (об’єднаної СДПУ). 2006-го року разом з Віктором Медведчуком балотувався до Верховної Ради від “Опозиційного блоку Не Так !”, але не став депутатом, оскільки “Не Так!” не подолав прохідного бар’єра.
Від 1999 року був почесним доктором НаУКМА, а також співголовою Всеукраїнського об’єднання демократичних сил “Злагода”. 25 листопада 2004 року Леоніда Кравчука позбавили звання почесного доктора Києво-Могилянської академії рішенням Вченої ради. Сталося це через “негромадянську позицію під час Помаранчевої революції”.
Під час чергових президентських виборів у 2010 році Кравчук був довіреною особою кандидата в президенти України Юлії Тимошенко.
У 2012 році, після перемоги на виборах президента Віктора Януковича, працював у Конституційній асамблеї – спеціальному консультативному органі при президентові для напрацювання пропозицій щодо внесення змін до Конституції. У 2015-2018 роках Леонід Кравчук працював в складі Конституційної комісії, що згідно з указом президента Петра Порошенка готувала зміни до Конституції України.
Кравчук брав активну участь у політичному житті країни. У липні 2020 року президент Зеленський призначив Кравчука головою української делегації в Тристоронній контактній групі щодо Донбасу замість другого президента України Леоніда Кучми.
До початку повномасштабної війни Росії проти України Леонід Кравчук спільно з Леонідом Кучмою і Віктором Ющенком звернулися до країн-підписантів Будапештського меморандуму з проханням вжити кроків, аби зупинити країну-агресора, тобто Росію. Згідно з документом, Україна, де у той час був розміщений третій за розміром ядерний потенціал серед усіх держав світу, взяла на себе зобов’язання стати без’ядерною державою. До 1996 року вона виконала свої зобов’язання та знищила 2000 стратегічних ядерних боєзарядів, успадкованих від СРСР.
Зі свого боку США, Росія та Британія зобов’язувалися поважати незалежність, суверенітет та наявні кордони України, утримуватися від застосування сили проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, а також від економічного тиску, що може порушити її суверенітет. Однак як можна помітити на сьогодні відповідні зобов’язання у Меморандумі щодо України не були виконанні.
