Князівство Володимира Святославовича змінило історію Київської Русі. Його життєвий шлях славиться великою кількістю військових перемог, реформ та нерозгаданих таємниць. Він став одним із найбільш видатних державних діячів та талановитим воїном, якого знали далеко за межами української держави. Який внесок він зробив у розвиток Київської Русі і чим запам’ятався за довгі роки правління далі на kyivyes.
Дитинство та перші роки правління князя Володимира Святославовича
У старовинних літописах Київської Русі збереглися лише деякі відомості про походження та юні роки життя київського князя. Рік його народження невідомий. Але історики припускають, що він народився приблизно 960 року, оскільки його батько жив з 942 року, а старший син — починаючи з 977 року. Володимир Святославич народився у селі Будутині. У юному віці він переїхав до Києва. Там його вихованням опікувалась бабуся київська княгиня Ольга.
У віці 9 років ще за життя батька Святослава запросили стати князем Новгорода. Саме там розпочалися його перші державні справи, якими він через кілька років продовжував займатися у столиці Київської Русі — Києві. Незважаючи на свій юний вік, Володимир зміг посилити безпеку північно-західних рубежів держави під заступництвом його наставника Добрині та покращити стосунки з представниками країн Північної Європи.
Завоювання київського престолу
Після смерті Святослава 972 року спадкоємцями українських земель стали його сини. Спочатку Києвом керував Ярополк, але потім між ним та іншими братами почалася війна. 975 року він посварився зі своїм братом Олегом. Через 2 роки після цього той зібрав війська та пішов воювати проти Ярополка, але в результаті загинув у бою. Дізнавшись про це, Володимир утік із Новгорода, а Ярополка почав правити його землями.
988 року Володимир повернувся до Київської Русі з варягами і пригрозив, що воюватиме з Ярополком. Дійшовши до Києва з величезним військом, він зустрівся із воєводом Блудою, який був на боці Ярополка. Володимир сказав йому наступне:
«Будь мені другом. Якщо вб’ю брата мого, то почитаю тебе як батька, і честь велику отримаєш від мене; адже не я почав вбивати братів, а він. Я ж, злякавшись цього, виступив проти нього», — запропонував йому Володимир Святославович, як пише deduhova.ru
У відповідь Блуд погодився і сказав Володимиру продовжувати йти завойовувати Київ. Також Блуд хотів убити Ярополка, але боявся помсти городян. Тоді він вигадав іншу хитрість, як допомогти Володимиру. Сказав Ярополку, що кияни змовилися проти нього з Володимиром і потрібно терміново тікати із міста. Той йому повірив та покинув Київ. Коли війська Володимира вже були у столиці, Блуд закликав Ярополка здатися:
«Бачиш, скільки воїнів у брата твого. Нам не перемогти їх. Укладай мир із братом твоїм», — сказав він.
Ярополк і на це погодився. Дізнавшись про це, Володимир залишився жити у Києві. Потім до нього прийшов брат. Біля вхідних дверей його підняли мечами, тим часом Блуд зачинив двері і не дав йому вийти. В той момент Ярополка було вбито. Таким чином 980 року Володимир заволодів київською державою.

Походи та реформи Володимира Святославича
Отримавши статус великого київського князя, Володимир розширив межі Київської Русі і зробив великий внесок у її розвиток. 981 року він відвоював Червенські міста, які раніше були територією Польщі. А також здійснив успішні походи проти в’ятичів, болгар, радимичів, хорватів… Наступні кілька років він успішно завойовував нові землі.
Одним із головних його досягнень у роки князівства був похід на Корсунь у 988 році. Результатом цього стало не лише прийняття християнства в Київській Русі, але ще й діловий союз з Візантією. Окрім розширення території української держави Володимир Святославич займався запровадженням нових реформ. Наприклад, він увійшов історію як перший князь, який заснував випуск своїх монет — златників. На них було зображено портрет князя, його ініціали та герб-тризуб, який у ХХ столітті став гербом України.
Також Володимир заснував у Києві метрополію та Десятинну церкву, які через десятки років стали історичною пам’яткою міста. Крім цього, він вів міжнародну політику. За весь період правління Володимир уклав багато договорів із правителями різних країн.

Для того щоб захищати Київську Русь від постійних нападів печенігів у 990-992 роках, він наказав побудувати багато фортець, земляних окопів та сторожових застав біля державних кордонів.
Нові закони Володимир приймав разом зі своєю громадою, яка складалася з військових начальників та представників різних міст. Одним із них став «Церковний статут», який визначав компетенцію церковних судів. Крім цього, за часи його правління у Київській Русі почала поширюватися грамотність та кам’яне будівництво.