Протягом усієї історії Київ залишався центром політичної, культурної та релігійної діяльності в Україні. Багато князів хотіли тут правити і завоювати найвищі титули. Через це у місті часто відбувалася боротьба за престол. Вона розпочалася з часів існування Київської Русі та тривала кілька століть. Коротко про головні події цього періоду далі на kyivyes.
Першими претендентами на київський престол була династія Рюриковичів
У середині XII століття після смерті Володимира Мономаха серед його спадкоємців розпочалася масштабна боротьба за князівство у Києві. Під час першого етапу боротьби у 1146—1154 роках основними претендентами на престол був молодший син Володимира Мономаха, градоначальник володимиро-суздальської князівської династії Юрій Володимирович і його племінник князь Переяслова Ізяслав та його син Мстислав.
Серед них на престол було обрано Юрія Володимировича, але він правив недовго — лише 2 роки. Історики стверджують, що 1157 року його отруїли кияни, після чого розпочалося протистояння за престол з представниками його ближнього кола.
Наступний етап боротьби за князівство у Києві тривав з 1158 до 1161 року. Він розпочався з початку правління Ростислава — сина Мстислава Великого. Невдовзі після цього розпочалося протистояння синів великих князів Андрія Боголюбського, який правив Вишгородом, та князя Волині Ізяслава Мстиславича. Тим часом до Києва почали масово переселятися люди з інших регіонів, оскільки тут були дуже родючі землі.
У 1167 році помер київський князь Ростислав Мстиславич, який здійснював контроль за політичною діяльністю не тільки в столиці, а й у всій Київській Русі. Незважаючи на традиції, відповідно до яких на київський престол запрошували нащадків київських князів, кияни обрали племінника покійного князя Волині Ізяслава Мстиславича. Його кандидатуру підтримало багато князів, однак у нового київського князя було набагато більше ворогів, які були проти нього. Через це між ними почалися постійні непорозуміння.
Перший конфлікт нового глави Києва відбувся з Андрієм Боголюбським. А другий у 1168 році у київському соборі з приводу правил дотримання посту. Також Мстислав Ізяславич був мужнім, сильним і завжди був готовий протистояти недоброзичливцям, але будь-які спроби не закінчилися успіхом. У результаті він найчастіше сварився з іншими князями, родичами та іншими представниками влади.
Київ пішли завойовувати 10 князів із інших українських регіонів
За часи правління Мстислава Ізяславича розпочалася запекла боротьба за київський престол серед представників князів інших українських міст. Багато хто з них зібрав війська для того, щоб завоювати Київ. Їх виявилося набагато більше, ніж війська київського князя Мстислава, тому він був змушений відступити і відмовився від бою. Через 2 дні він уже був на Волині, де йому надали допомогу його союзники. Тим часом Київ без князя та оборони очікували сумних наслідків. Загарбники спалювали церкви, мости, будинки, брали людей у полон і вбивали тих, хто хотів їм протистояти.
Після захоплення міста київський престол зайняв молодший брат Андрія Боголюбського — переяславський князь Гліб Юрійович. Проте за рік його отруїли і він помер. Після нього новим князем Києва став Андрій Боголюбський, але на нього чекала та сама доля. 1174 року його теж убили внаслідок змови.
Після 1169 року у Києві надовго припинилася боротьба за владу. Люди почали жити спокійним життям, але вже в наступному столітті 5 вересня 1240 відбулося розорення міста військами хана Батия. Тоді було спалено сотні будинків, убито товпи людей та знайдено десятки скарбів із золотими та срібними прикрасами. Після захоплення Києва монголи пішли на Волинь і дали ярлик на велике князювання у цьому місті князю Ярославу Всеволодовичу (1243—1246), а згодом його сину Олександру Невському (1246—1263).