За версією журналу «Фокус» Юлія Гришина посідає 27 місце в рейтингу 100 найвпливовіших жінок України. Здобувши юридичну освіту, вона з 2000 року працювала викладачкою. Її політична кар’єра розпочалась у 2019 році, коли Юлія була обрана до Верховної Ради. Відтоді вона брала участь у розробці багатьох законопроєктів, пов’язаних зі сферою освіти. Розповідаємо більше про її життєвий та професійний шлях. Далі на kyivyes.
Юридична освіта та викладацька діяльність
Юлія Гришина (дівоче прізвище Головко) народилась у Києві 16 червня 1978 року. Вищу освіту здобувала у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, а саме – у 2000 році закінчила юридичний факультет цього вишу.
Надалі дівчина вирішила залишитись працювати у сфері вищої освіти та розпочала академічну кар’єру з аспірантури. Кандидатську дисертацію успішно захистила у 2006 році й на цьому не зупинилась. У 2013 році вона захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук.
Водночас виконуючи дисертаційні дослідження, Юлія працювала у таких закладах вищої освіти:
- в Академії праці і соціальних відносин на посаді спочатку асистентки, а потім старшої викладачки та згодом завідувачки кафедри цивільно-правових дисциплін;
- з 2009 по 2013 рік була деканом юридичного факультету Академії;
- протягом 2013-2014 років працювала доценткою Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, а також була помічницею ректора та в.о. проректора;
- з 2014 року працювала професоркою кафедри трудового права та права соціального забезпечення у своїй Alma mater.
Крім того, Юлія була керуючою партнеркою юридичної бізнес-школи «CTRL.School» та суддею у «Професійній асоціації реєстраторів і депозитаріїв». Також вона входила до робочих груп МОНУ, що стосувались юридичної освіти та працювала у складі Атестаційної колегії МОН.
Політична кар’єра
Свою політичну кар’єру Юлія Гришина розпочала у 2019 році з балотування в народні депутати від партії «Слуга народу». Вона подавала свою кандидатуру як безпартійна та продовжувала працювати в університеті.
Юлію було обрано до Верховної Ради та вона почала працювати у складі Комітету з питань освіти, науки та інновацій. Також вона очолила підкомітет з питань вищої освіти та увійшла до складу ще декількох профільних комісій. Таким чином, вона отримала нагоду реалізувати свої практичні знання та досвід у сфері вищої освіти в законотворчості.
Протягом перших чотирьох років роботи у Верховній Раді Юлія ініціювала та працювала над майже 300 законопроєктами, спеціалізуючись у сфері вищої освіти, соціального забезпечення та трудового права. Так, вона була співавторкою законопроєкту про реформу вищої освіти та ініціювала виділення додаткових коштів для гарантування безпеки освітнього процесу під час пандемії ковіду. Завдяки цьому зверненню Кабінетом Міністрів було виділено близько 540 млн грн на закупівлю дезінфекційних засобів для шкіл.
Також Юлія Гришина працювала над законопроєктом щодо розширення прав студентського самоврядування. У ньому законотворці передбачили можливість внесення змін до освітніх програм, оскарження результатів оцінювання, заборону відрахування здобувачів вищої освіти без погодження зі студентським самоврядуванням, право на студентські протести та академічну відпустку за власним бажанням.
У сфері трудового законодавства Юлія працювала над законопроєктом щодо протидії мобінгу (цькування та приниження на робочому місці), який було зареєстровано у 2020 році. У ньому вперше прописали покарання за мобінг у вигляді штрафу або виправних робіт.
На перетині освітньої та трудової сфери був законопроєкт про дистанційну роботу. Над ним Юлія працювала саме в той час, коли дистанційна робота та навчання були переважним способом діяльності через ковідні обмеження. Законопроєкт мав на меті врегулювати питання щодо дистанційної роботи у законодавстві України.
Крім вказаних вище сфер, Юлія Гришина також долучена до груп з міжпарламентських зв’язків, які працюють з Румунією, Естонією, Італією, Кубою, Швейцарією, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Угорщиною та Камеруном. Політикиня входить до складу об’єднання «За Прискорену Євроінтеграцію Українського Бізнесу».
У 2021 році її призначили головою Тимчасової слідчої комісії задля перевірки та оцінки стану діяльності «Укрзалізниці». Ця робота тривала трохи понад рік. У 2022 році депутатку включили до складу Лічильної комісії Верховної Ради.
Особисте життя
Вперше Юлія вийшла заміж у 2002 році. Її чоловіком став Руслан Щотов. У цьому шлюбі народилась донька Влада. Пізніше пара розлучилася, а Юлія вийшла заміж удруге та цього разу взяла прізвище чоловіка, Ігоря Гришина. Весілля відбулось у 2014 році, в родині росте донька Аліса.
Подробиці про своє особисте життя Юлія не розголошує. Політикиня залишається зосередженою на своїй безпосередній діяльності та продовжує брати участь у реформуванні сфери вищої освіти в Україні, ґрунтуючись на власному досвіді.