Міські київські голови завжди намагались покращити життя в місті, створити інфраструктуру та дати європейський напрямок руху. Іноді звісно були й такі рішення, які здавались незрозумілими та взагалі такими, що можуть зашкодити місту. В будь-якому разі, кожен з київських керманичів точно намагався бути не гіршим за попередника. Серед всіх керівників міста були й свої рекордсмени, тому пропонуємо разом з нами дізнатись цікаві факти про київських мерів. Далі на kyivyes.
Короткий екскурс в історію
Як відомо з історії, посада київського міського голови з’явилась через досить гучний скандал, пов’язаний з грошима та корупцією. До 1835 року Києвом керували війти. Політики так захопились владою та роботою, що загрузли у великих корупційних схемах. Ще одним з привілеїв війтів була можливість передачі керування місту своїм дітям та онукам, тож виявилося що одна родина могла бути при владі досить довго. В 1821 році київський купець Василь Кравченко був незадоволений справами у місті, тому подав скаргу до вищого керівництва про незаконне призначення одного з чиновників. Було розпочато судові справи та навіть створено спеціальну незалежну комісію для перевірки роботи київського магістрату. За часи перевірки було виявлено багато корупційних махінацій. Особливо це стосувалось податкових звітностей. Як виявилось, кількість податків була зменшена, а частина платників просто зникла із загального списку. Після таких висновків імператор Микола Перший анулював війтів, але запровадив нову посаду – міського голови. Першим мером столиці став Парфентій Дегтярьов. Але за два роки він помер, тому не сильно запам’ятався своєю діяльністю на відміну від свого сина. Той постійно вкладав гроші в благодійність і будівництво.
Тому на честь нього в Києві було названо вулицю. Після Парфентія в мерському кріслі було багато різних людей. Одним з цікавих мерів був Павло Демидов, який обіймав посаду мера майже 4 роки. Він активно розвивав місто та побудував університет Святого Володимира, Інститут шляхетних дівчат, Олександрівську лікарню тощо. На другий строк Павло іти відмовився, а згодом поїхав доживати життя в Італію. Ще один цікавий мер – Густав Ейсмен. Його на посаду міського голови люди обирали тричі. І перші 2 рази він відмовлявся, через складні особисті обставини. Він мав виховувати онуку, оскільки донька померла під час пологів, а зять наклав на себе руки через смерть дружини. Лише в 1879 році Ейсмен погодився прийняти посаду і керував містом 5 років. Основним його здобутком було створення Товариства взаємного кредиту.
Хто найдовше займав посаду
Серед багатьох київських керівників є й рекордсмени. Наприклад, мер Степан Сольський займав посаду мера понад 10 років. З 1887 по 1900 рік. Він був сином священика, а також закінчив духовну Київську академію. Він жив досить скромно, але зробив великий внесок в історію та розвиток Києва. Наприклад, в місті було проведено телефонізацію, з’явилось світло, а також по вулицях пішов перший трамвай. Наступним рекордсменом був Іполит Дьяков, він керував містом 10 років, був спортсменом та дворянином. За часи його керування в місті з’явилась каналізація, електричне освітлення на вулицях. Також більше 10 років займав посаду і більш сучасний мер Олександр Омельченко. Але все ж таки найбільший рекорд у Олексій Давидова, адже він займав посаду мера 16 років, починаючи з 1947 року. За 16 років його керівництва було побудовано відомий міст Патона, вийшла в ефір перша передача київського телецентру, почав свою роботу в новій будівлі київський цирк. Ну і звісно було відкрито аеропорт в Борисполі і збудовано першу гілку метрополітену. Але не дивлячись на всі здобутки міста та покращення в ньому, багато хто вважає Давидова винуватцем Куренівської трагедії. Коли стався прорив дамби в Бабиному Яру. В результаті цієї страшної події загинуло кілька сотень киян. За офіційною версією Олексій Давидов помер від інфаркту, але говорять, що ніби він застрелився у себе вдома.
Рекорд – 1 день в ролі мера
Що цікаво, що після революції кожен мер обіймав посаду не більше трьох років, але важливо врахувати і той момент, що іноді строк міг бути два або навіть рік. Але в часи репресій, керівники міста змінювались ще швидше. В 1937 році цю посади обіймало 4 людини, Рафаїл Петрушанський, Тарас Митулинський, Павло Христич, який обіймав посаду міського голови всього 6 місяців. Але найменше мером Києва пробув Тарас Митулинський, він керував містом всього 1 день. В деяких архівах можна було знайти інформацію, що Тараса Митулинського було обрано на посаду мера 13 вересня 1937 року, і того ж самого дня заарештований, а розстріляний вже 18 листопада того ж року. Де його поховали інформації не було, навіть не знали його рідні. А вже в 1957 році його було посмертно реабілітовано.
Своїми спогадами поділився його онук. Він розповідав, що його колеги бачили, як Тараса вели по коридорах НКВД на допит. Він був повністю сивим і майже не мав зубів. Це говорило про одне, на допитах його катували та сильно били. А йому на той час було всього лише 40 років. Сім’я Тараса все своє життя прожила в Києві, його син досить довго в радянські часи мав тавро «ворог народу». Але навіть з таким званням він зробив вагомий внесок в науку, працюючи в Інституті кібернетики України. Онук колишнього закатованого одноденного мера також інженер, але вже у фармацевтиці. Родина постійно зверталась до влади, щоб встановити меморіальну дошку на стіні будинку, де жив Тарас Митулинський, але постійно отримують відмову.
Успіхи теперішнього мера
Теперішній мер Віталій Кличко має також свої рекорди, одним з них є кількість заступників. На сьогодні деякі джерела говорять, що київський керманич має 11 заступників. Також Віталій має великий кредит довіри у киян, тому його було переобрано на наступний термін. До того ж політологи говорять про те, що київський мер має досить відоме ім’я і це дозволяє йому розраховувати на інвестиції не лише в рамках держави. Оскільки він працює в європейському стилі і велика кількість його проектів спрямована на осучаснення міста. Віталій Кличко має певні досягнення за роки свого керування. Наприклад лише за 2016 рік було відремонтовано 200 км вулиць , але також в цьому є й невеликий недопрацьований момент, оскільки дороги й досі ремонтують дідівським методом, через що деякі ділянки швидко зношуються. Досягненнями київського міського голови вважають закупівлю нових трамваїв для столиці, відкриття нових паркових зон, а також реконструкція старих скверів та парків ну і звісно боротьба з незаконними мафами, що значно покращило зовнішній вигляд міста. Лояльність киян до міського голови спричинена і частково прозорою системою витрачання коштів. По-перше щомісячні звіти щодо міського бюджету доступні на сайті міської адміністрації, по друге було запроваджено громадський бюджет у розмірі 50 мільйонів гривень для реалізації корисних проектів киян. До того ж крім цього було впроваджено конкурсну систему відбору на керівне посади комунальних організацій та компаній.
Звісно не обходиться і без гумору в його сторону. Як відомо, за часи свого керівництва Віталій став своєрідним мемом завдяки своїм виразам та словам. В мережі можна навіть знайти цитатник відомого київського мера.