У незалежній Україні резиденція Київської ради та Київської міської державної адміністрації (КМДА) розташована у будівлі за адресою вулиця Хрещатик, 36. Міське самоврядування столиці працює тут з радянських часів, а будівля була зведена саме з цією метою. Дізнайтесь більше про її історію та архітектурні особливості. Далі на kyivyes.
Початок діяльності міської ради
Перші вибори до міської ради Києва відбулись у 1939 році. За два роки до того в УРСР була ухвалена Конституція, яка передбачала систему обрання депутатів та роботи ради як органу виконавчої влади. Новообраний склад розташувався у будівлі на розі Хрещатика та сучасної Інститутської вулиці. Невдовзі його діяльність перервала Друга світова війна.
Нацистська окупація столиці України розпочалася з численних вибухів та пожеж на Хрещатику. Багато старовинних будівель було зруйновано, в тому числі постраждала й та, де проводила свої засідання перша міська рада Києва.
Коли місто було звільнено, міська влада спочатку розташувалася у колишній гімназії на бульварі Тараса Шевченка, 18. Пізніше її перемістили до іншої будівлі неподалік, де депутати працювали до 1957 року.
Та у цей час вже відбувалось проєктування та будівництво споруди, спеціально призначеної для міської ради. Місце для неї обрали у серці столиці – на Хрещатику.
Проєктування та зведення нової будівлі
Після завершення Другої світової війни Київ потребував значної відбудови та відновлення, особливо у центральній частині. Тому групою архітекторів на чолі з Олександром Власовим та Анатолієм Добровольським було розроблено відповідний проєкт, який передбачав і нову будівлю для міської ради на Хрещатику.
Відповідно до плану споруду мали збудувати праворуч від ЦУМу, де раніше була міська забудова з капітальних будинків. Серед відомих локацій тут діяв готель «Бель-Вю», а також кінотеатр Шанцера.
Щодо самого проєкту, то архітектори розглядали різні варіанти. Одним з них було зведення так званої «сталінської висотки» з 19-поверховою баштою та шпилем, широким парадним подвір’ям та постійною трибуною з правого боку. Потім від цього варіанту відмовилися, а розмір будівлі зменшили до 10 поверхів, залишивши шпиль та додавши колонаду. Врешті змінили й цей проєкт та затвердили рівний масивний карниз.
Будівництво за адресою вулиця Хрещатик, 36 тривало з 1952 по 1957 рік та завершилось зведенням класичної будівлі, що має триповерхову цокольну частину з вхідними арками з червоного граніту. Сім поверхів облицювали керамічною плиткою та прикрасили пілястрами й гербом УРСР. Нову споруду також ефектно поєднали з будівлями поруч за допомогою арок. Корпус Центрального універмагу розширили та облицювали такою ж плиткою, що створило гармонійний ансамбль.
Всередині будівля мала урочистий і водночас стриманий вигляд. У триповерховій прибудові розташували залу засідань, що одержала назву Колонна зала завдяки оформленню масивними колонами коринфського ордера, й була розрахована на тисячу осіб. Саме тут відбувалися засідання сесій Київської міської ради.
Крім того, архітектори залишили відступ 15 метрів від фронту забудови. У радянські часи тут споруджували тимчасову трибуну на свята до 1977 року. Потім був реконструйований головний майдан столиці, напрямок демонстрацій змінили й трибуну перенесли туди.
Біля головного входу до будівлі розташували щогли-флагштоки. Саме тут 24 липня 1990 року було вперше офіційно піднято синьо-жовтий прапор.
Що відбувалось у будівлі Київської ради?
Будівля Київської міської ради варта уваги не лише з огляду на її архітектурні особливості, а й, тому що саме тут було прийнято багато історичних та важливих рішень. Її робота у радянські часи мала певні особливості:
- у 1975 році тут працювало 800 депутатів, у 1980 році – 600, а у 1990 році їх кількість зменшилась до 300;
- вибори до складу ради за часів УРСР були традиційно одностайними з показниками 99,99% голосів «за» та учасників, а кожен виборчий округ надавав одну кандидатуру, яку й обирали;
- засідання відбувались згідно зі сценарієм міського комітету Комуністичної партії України, але все ж робота депутатів не була стовідсотково формальною.
До складу Київської ради входили керівники провідних підприємств, відомі педагоги та науковці, лікарі та робітники, діячі культури й мистецтва. Варто зазначити, що у 1975 році серед депутатів було 47,3% жінок, а у 1980 році – 48,3%. Депутати розглядали та ухвалювали питання масового житлового будівництва, проєктування житлових масивів, прокладання ліній метрополітену та інші стратегічні аспекти життя міста.
У роки незалежності чисельність та структура міської ради Києва почала змінюватись. Так, було значно зменшено кількість депутатів. Спочатку залишили 75 осіб, потім збільшили до 90. У 2005 році склад міської ради налічував 120 депутатів і ця цифра залишається чинною у 2024 році. Сесійну залу обладнали на четвертому поверсі, а велику Колонну залу залишили для проведення урочистих заходів. Виконавчим органом міської влади є Київська міська державна адміністрація.