Князь Ярослав Мудрий не тільки розширив кордони Київської Русі – він розбудував столицю держави Київ. Навіть й зараз існує «місто Ярослава», де князь-мер будував собори, школи, книжні майстерні. Якщо перейти на сучасну мову, він був першим і єдиним, хто вдало поєднав позиції президента держави, головнокомандуючого та столичного мера. Як йому це вдалося? Далі на kyivyes.
Дивовижно, що навіть зараз, за тисячу років після його правління, в Києві збереглися дорогоцінні взірці діяльності князя-мера, що зараз складають культурну спадщину. Собор святої Софії Київської, Золоті ворота та багато інших пам’яток його епохи. Навіть й самому князю є пам’ятник в центрі столиці у Золотих воріт – саме там, де починалися його володіння.
Старе місто Ярослава
Про Київ часів Ярослава Мудрого ходили легенди, бо за красою і пишністю місто порівнювали з Константинополем. Дійсно, Ярослав був першим правителем, хто значно розширив і зміцнив столицю – Київ збільшився у 7 разів в порівнянні з містом його батька, князя Володимира.
Місто Ярослава мало три величезні кордони: Золоті ворота – як головний в’їзд у столицю, потім нижні Лядські ворота на сучасному Майдані Незалежності і західні – Жидівські ворота, які зараз звуться Львівською брамою і розташовані на однойменній площі.
Таким чином міський вал простягався сучасною Володимирською вулицею коло Софійської стіни, потім тягнувся по Великій Житомирській вулиці, й далі прямував до нинішньої Львівської площі. А звідти кордони княжого міста йшли приблизно вулицею Ярославів вал, стикаючись з Золотими воротами. Виходив такий великий трикутник.
Нині це найкрасивіша частина середмістя Києва з ефектними будівлями, пам’ятками, фешенебельними ресторанами та кафе.
Величний собор Київської Русі
В літописі «Повість минулих літ» зазначається, що Софія Київська була побудована у 1037 році на тому місці, де військо Ярослава розбило печенігів. Але сучасні історики вважають, що Софія була закладена значно раніше – ймовірно, ще при Володимирі Великому, батьку Ярослава.
За більш ніж тисячорічну історію Софійський собор зазнав і навалу ворогів, і пограбування, і пожежі, і численні перебудови. Він був збудований з каменю – мабуть, завдяки цьому й зберігся.
Досі в Софійському храмі можна побачити старовинні мозаїки, фрески, ікони, графіті. Мозаїка Богородиця Оранта, Непорушна стіна, вважається витвором мистецтва. Постать святої Богородиці зображена так, що з різних боків виглядає по-різному: наче схилена в молитві, стоячи або на колінах.
До речі, у Софії була усипальниця київських князів, тут в саркофазі до недавніх часів зберігалися останки Ярослава Мудрого. Але потім зникли: дехто вважає, що їх слід втрачається десь в ерефії…
Також князь побудував ще декілька храмів неподалік від Золотих воріт: собор Благовіщення, Георгіївський монастир і Ірининську церкву, але вони були зруйновані.
Просвітницька діяльність
До речі, в Софійському соборі й досі можна побачити графіті – надписи на мурах, що писали тодішні мешканці Києва. Люди в Київській Русі були освіченими, адже князь Ярослав багато зробив для розвитку культури та освіти.
Саме при Ярославі почали перекладати церковні іноземні книги на церковнослов’янську мову, а в Софії працював скрипторій-майстерня, де створювали книжки.
Також Ярослав Мудрий ініціював перший звід законів держави «Руська правда» (або «Правда Ярослава»), що складався з 18 статей. Тоді вперше тілесні покарання були замінені на грошові штрафи.
Змієві вали. Історичні укріплення Києва
При Ярославі Мудрому Київська Русь значно зміцнилася. Князь постійно відвойовував нові території: на півночі в районі Балтії заклав місто Юріїв (зараз Тарту), на заході заснував місто Ярослав (на лівому березі річки Сян у Польщі). А ще його звали «тестем Європи», бо своїх дітей він одружив зі спадкоємцями впливових родин.
І наостанок: вчені вважають, що саме при Ярославі та його батьку Володимирі почалося будування так званих «змієвих валів» – природних укріплень, що захищали Київ від ворогів. Ці змієві вали на півдні Києва, а також наші захисники зупинили російську навалу у лютому-березні 2022 року, і путінське військо просто не змогло крізь них прорватися. Отже, споруди князя-мера Ярослава Мудрого й досі захищають Київ!