Давньоруська княгиня Ольга була й залишається найвідомішою правителькою України-Русі. Її часто називають першою феміністкою: вона вдало конкурувала з чоловіками, правлячи Києвом декілька десятків років, провела низку прогресивних реформ, стала однією з перших християнок. Що про неї відомо, де правда, а де легенди? Далі на kyivyes.
У вересні 2023 року в Києві відбулася акція: на пам’ятник княгині Ольги вдягли бронежилет. Таким чином ветеранки привернули увагу до потреб військовослужбовиць на фронті. Жінкам, що захищають рідну землю, потрібна броня, більш легка, яка буде враховувати їхню анатомію. І саме княгиня стала першою моделлю, представивши український жіночий броник.

Ветеранки обрали саме княгиню Ольгу – першу жінку, якій довелося й правити Київською Руссю, й захищати державу, а головне – гідно існувати в чоловічому світі. Як Ольга впоралася з усіма цими викликами?
Жорстока помста за смерть чоловіка
Коли мова заходить про княгиню Ольгу, легенди перемішуються з правдою, і достеменно відомо мало. Насправді історики й досі не знають ні року, ні місця народження майбутньої правительки, ні з якого вона була роду. Одні кажуть, що вона належала до родини Гостомислів, хтось доводить, що походила від Аскольда й жила у Пскові, дехто вірить, що вона була болгарською князівною. Важливо, що саме Ольга стала дружиною київського князя Ігоря Старого, а після його смерті правила Київською Руссю.

В 944 році Ігоря вбили древляни, коли він збирав повторну данину з них. За легендами, Ольга дуже жорстоко й криваво помстилася вбивцям чоловіка. Спочатку вона живцем поховала послів, що прийшли сватати її за свого князя Мала, потім вбила інших миротворців, а після цього спалила їхню столицю Іскоростень.
Історики й досі не знають, як було насправді. Але легенди про Ольгу цілком вкладаються у суспільну думку людей того часу щодо дій княжої удови: вона й повинна була вчинити жорстко, владно, непохитно. Адже вона жила на суцільно чоловічій території, доводила свою силу та авторитет, щоб зберегти країну і виростити маленького сина Святослава. І Ользі це вдалося, але ж якою ціною!
Правління. Податкова реформа
Далі Ольга зробила дуже ретельну роботу над помилками свого вбитого чоловіка, запровадивши першу податкову реформу.
По-перше, вона встановила фіксовану данину – так звані броки й уроки, грошові та товарні виплати київській владі. Завдяки цьому люди знали, скільки саме й чого вони мають віддати Києву.
Також княгиня сама об’їхала свої землі, розділивши їх на територіальні одиниці, і призначила там своїх намісників. Саме ці люди збирали данину й керували від імені великої княгині. А усе зібрано майно відвозилося в спеціальні пункти – погости. Таким чином Ольга убезпечила себе від змов та нападів.
Перша християнка Київської Русі
В 957 року княгиня прийняла християнство. Історики вважають, що вона шукала партнерів і віру, на яку могла спиратися, і знайшли це в Константинополі. Але й досі невідомо, це було політичне рішення або власна воля, бо окрім Ольги майже ніхто тоді на Русі не прийняв християнства.

Княгиню хрестив візантійський імператор Костянтин Багрянородний, і за легендами, він пропонував київській княгині стати його дружиною. Але Ольга (Олена в хрещенні) відмовилась – напевно вона хотіла зберегти престол для свого сина Святослава, що підростав.
До речі, Святослав був переконаним язичником, коли він виріс, на його бік перейшла значна кількість бояр. І коли до Києва на прохання Ольги приїхав християнський священик Адальберт, його дуже непривітно прийняли. Стало ясно, що молодий князь не поділяє поглядів та віри своїй матері, він навіть заборонив проповідувати християнство. Цей факт каже про те, що на Русі в той час нова віра була ще завчасною.
Княгиня Ольга відійшла від державних справ, будувала дерев’яні християнські храми. І хоча у вчених не дуже багато чітких дат про першу київську правительку, саме Ольгу вважають предтечею в політичному і релігійному сенсі: вона вчиняла як державний діяч, саме її справи продовжив онук князь Володимир. В 960-х роках померла, була похована за християнською традицією, а вже за пару десятиліть княгиня Ольга (Олена) шанувалася як свята рівноапостольна православної церкви.