Мер, або київський голова, – найважливіша людина в столиці, від дій якого залежить і життя киян, і розквіт самого міста. За роки незалежності яких тільки керівників не бачила столиця – хтось й насправді багато чого зробив, а хтось став героєм анекдотів і мемів. Пропонуємо пригадати мерів Києва, список їхніх добрих справи і чим запам’ятались киянам. Далі на kyivyes.
Леонід Косаківський. Діяльний, але недооцінений
Став офіційним першим мером столиці у 1994-1998 роках. До нього обов’язки мера виконував Іван Миколайович Салій, але його тодішня посада була призначена Президентом, а Леоніда Косаківського обрали самі кияни.
Радіофізик за фахом, Леонід Григорович зробив стрімку кар’єру в Печерському райкомі партії, а потім висунув свою кандидатуру на пост мера Києва.
В столиці у 1990-ї роки було важко: не вистачало навіть продовольства. Тому першим завданням Косаківського стало налагодити постачання продуктів. Він доволі швидко впорався, скасувавши купони, за якими кияни обмежено купували цукор, масло тощо.
Ще одна проблема була з транспортом: він знаходився в жахливому стані. Пан Косаківський уклав домовленості з українськими транспортними заводами на придбання нових машин і ремонт старих. А дуже скоро столицею їздили новенькі тролейбуси.
Саме при ньому почалося активне будівництво масиву Харківський, і сам мер урочисто відкрив станції метро «Позняки» і «Харківську».
За часів його перебування на посаді мера багато було зроблено у сфері культури: Київ повернув свій історичний герб з Архангелом Михайлом, було відновлено триптих пам’ятника княгині Ользі, з’явився пам’ятник жертвам Голодомору та ін.
Взагалі діяльність Леоніда Косаківського була позитивною, але в нього були непорозуміння з чинним президентом Кучмою. Саме це й призвело до відставки.
Кияни чомусь недолюблювали його: казали, пан Косаківський був занадто розсудливим, йому не вистачало харизми і чогось спільного зі звичайними людьми.
Олександр Омельченко. Як культовий мер став корумпованим
Його дуже добре знали у Києві, бо майже все своє життя пан Омельченко працював на підприємствах «Київміськбуду», обіймавши високі посади. Був мером дві каденції, у 1999-2006 роках.
До речі, саме він з іншими вломився в кабінет тодішнього мера Косаківського, адже Омельченко вважався «людиною Кучми», і влада дуже хотіла бачити його в кріслі столичного голови. І дійсно, в 1999 році за нього проголосувало 76% киян, Сан Санич вважався народним мером.
Він відкрив 8 станцій метро, по усьому Києву наробив бюветів, де люди брали безплатну і майже чисту воду, при ньому відновили Михайлівський та Успенський собори, Церкву Успіння Богородиці Пирогощі та інші храми, які були затверджені ще при попередньому мері.
Популярність Омельченко почала падати, коли він майже зруйнував трамвайні та тролейбусні гілки, а замість них пустив маршрутні таксі. Але звичайні люди все одно проголосували за нього у 2002 році, хоча вже стало ясно, що мер не дбає про Київ.
І лише коли почались незаконні забудови, коли ділянки в центрі міста продавались, він втратив свою популярність. Ходили чутки, що Сенний ринок він зніс, щоб його родичі змогли побудувати там дорогий житловий комплекс. А ще Омельченко часто сідав п’яним за кермо, насмерть збивав пішоходів, але кожного разу уникав відповідальності…
Олександр Олександрович був впевнений, що й далі буде мером. Але кияни обрали дивного Черновецького, та будь-кого, але тільки не Омельченка!
Леонід Черновецький. Сміх та сльози
Пам’ятаєте, кожний народ заслуговує того правителя, якого має? Інертність та бездіяльність киян дозволили цій людині керувати столицею майже 7 років – з 2006 року по 2012 рік.
В тім, що він переміг, звинуватили пенсіонерів: мовляв, бізнесмен Черновецький купив їхні голоси олією та гречкою. Але було ясно, що справи не тільки в гречці!
Він починав кар’єру в київській прокуратурі, потім став вдалим бізнесменом, започаткувавши групу «Правекс». Як мер пропонував непогані ініціативи, які були поховані корупційними скандалами та ганебною репутацією. При цьому багато робив благодійних справ, навіть власним коштом утримував їдальню для малозабезпечених людей.
Але все це поглинули скандали за участю мера. Його прозвали «Льонею-космосом» після того, як він заявив, що хоче полетіти на Марс з котом Яшою. Він співав пісні – це було смішно, записував звернення до киян п’яним – а це ганебно, побився з Юрієм Луценком. Прем’єрка Тимошенко обіцяла зробити все, щоб усунути Черновецького, але він пішов сам: після того, як Янукович призначив головою КМДА свою людину – Олександра Попова.
Віталій Кличко. Люблять, але критикують
Колишній боксер-чемпіон прийшов на посаду мера у перший воєнний 2014 рік, і залишається головою Києва й нині. І хоча Кличка критикують за невиконані обіцянки, висміюють його недорікуватість, винуватять в незаконних забудовах, він попри все це залишається улюбленим мером киян. І першим за часів незалежності, хто займає цю посаду так довго.
За часи його мерства Київ став сучасною європейською столицею: кількість скверів збільшилась до 37 (лише за перші 2 роки), з’явилися велосипедні доріжки: перша вела на Труханів острів, зараз маршрути для велосипедистів є майже в кожному масиві.
За перші роки його каденції значно зросли витрати на медицину (34%), освіту (53%), соцзабезпечення та захист (75%), спорт (110%), також у місті з’явилися 7 нових дитсадків й 2 школи.
Проте не можна сказати, що у Кличка все виходить легко й просто. З Пішохідно-велосипедним мостом, що поєднує Володимирську гірку та Хрещатий парк, пов’язано декілька скандальних сюжетів. Але міст вже став культовим, одним з найулюбленіших зон прогулянок киян та гостей, тут завжди велелюдно.
Взагалі, у мера якось непросто з мостами: то один, то інший падає. Коли в лютому 2017 року завалився Шулявський шляхопровід, Кличко заявив, що «міст втомився». Споруду відремонтували, але вже в грудні 2020 року на ньому рухнули три ліхтарі – мабуть, також «втомилися», жартували кияни.
У вересні 2023 року під час ремонтних робіт обвалилися балки на Дегтярівському мосту. Добре, що ніхто не постраждав, але вартість робіт – майже мільярд гривень – зросте.
Віталія Кличка критикують за те, що в Києві не з’явилося жодної станції метро, хоча він обіцяв гілки на Виноградар та Троєщину. Проте в його команді нагадують, що була відремонтована станція «Лівобережна».
Коли почалось повномасштабне вторгнення рф, мер Кличко весь час перебував у Києві. 25 лютого 2022 року він закликав киян допомагати захисникам, а коли у столиці бракувало ліків, він звернувся до власників аптек з проханням відкрити аптеки. Ті кияни, що залишились у місті, постійно відчували підтримку від мера і ТрО.
На жаль, у мера з Офісом Президента все непросто. З ОП регулярно лунає критика в бік мера, але деякі звинувачення не за адресою. З 1990-х років кияни неодноразово ставали свідками протистояння мера та Президента, і саме голові столиці доводилося залишати посаду. Але хочеться й далі самим обирати мера, а не чекати людину від влади.
До речі, за результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у лютому 2023 року, діяльністю мера задоволені 68% киян – і це доволі висока цифра, як для голови, що очолює місто вже десяток років.