Леонід Косаківський за часи Незалежності України став першим обраним міським головою Києва, здобув широку популярність завдяки своїм успіхам у різних галузях державного управління. Завдяки своїй діяльності Косаківський перетворив виклики початку 1990-х років на можливості, розвиваючи столицю України і прагнучи забезпечити киянам краще майбутнє. Далі на kyivyes.
Ранні роки кар’єри
Леонід Косаківський – перший всенародно обраний Київський міський голова, очільник КМДА, представник Президента України, очільник Київської міської ради, голова виконкому, народний депутат. Народився Леонід 21 січня 1950 року в Чернівцях.
На початку своєї кар’єри Косаківський закінчив два престижні заклади – Київський університет Т. Шевченка та Київську вищу партійну школу. Професійний шлях Леоніда розпочався із заводу “Арсенал”, де він проявив себе як відмінний інженер. Протягом 1980-х років Косаківський почав активно займатися партійною діяльністю. З 1991 року став очільником Печерської районної ради та виконкому, а з 1993 року – представником Президента України у Києві.
Вже у 1994 році Леонід Косаківський став першим очільником Київміськради. Обов’язки голови виконував з 1994 року до 1997 року. У 1995 році також очолив КМДА.
Досягнення та особисті випробування
У дев’яності роки Київ стояв перед низкою складних проблем. Торгівля товарами першої необхідності була обмеженою, місто переживало страйки працівників громадського транспорту, були проблеми з електропостачанням, зростало безробіття тощо. Однак завдяки рішучим діям Косаківського та його команди вдалося неабияк покращити становище, зазнавши великих перемог у різних галузях. Міський господарський комплекс був переведений на рейки ринкової економіки, що сприяло розвитку міської промисловості та науки. Підписання угод про співпрацю з важливими інституціями та підприємствами стимулювало налагодження поставок продовольчих товарів. Очільник також зосередив неабиякі зусилля на розвиток міської інфраструктури: розпочалася розбудова житлових масивів, реконструкція старих, будівництво доріг, шкіл, дитсадків. До того ж відновлювали культурні пам’ятки, серед них: пам’ятник княгині Ольги, Михайлівський собор, Успенський собор тощо.
Леонід Косаківський також зробив істотний внесок у розвиток міського транспорту, закупивши значну кількість автобусів, тролейбусів, вагонів метро українського виробництва тощо. Також активно велася розбудова метрополітену. В той період побудували такі станції, як: “Позняки”, Лук’янівська”, “Харківська”, “Печерська”.
Серед досягнень Леоніда Косаківського можна теж виокремити: покращення умов праці для працівників громадського транспорту, розвиток різноманітних соціальних програм, пов’язаних з оздоровленням дітей, підтримкою ветеранів тощо. Також в цей період був затверджений київський герб.
Варто зазначити, що при каденції Косаківського столиця посіла перше місце за соціально-економічними показниками серед всіх інших регіонів, що має неабиякий показник.
Але попри всі успіхи, очільнику довелося стикнутися із багатьма проблемами, які були пов’язані з неприязню депутатів та керівництва. У 1997 році після оприлюднення закону про місцеве самоврядування Леонід набув статусу Київського міського голови, але довго на цій посаді не протримався, адже його незаконно звільнили. Надалі Леонід продовжив свою політичну діяльність у ролі народного депутата, а після закінчення строку мандата позиціонував себе вже як політичний консультант та експерт.