Така посада, як міський голова з’явилась в столиці України завдяки досить великому корупційному скандалу. Як відомо, спочатку Київ отримав Магдебурзьке право в 1494 році. З цього і розпочалось формування міської влади. Вона складалась з магістрату, яким керував війт. Саме ця влада врегульовувала всі економічні, політичні та соціальні питання в місті. Ця система проіснувала до 1835 року, але повністю потонула в корупції та так званому «кумівстві». Що ж було далі, розповімо в нашому матеріалі на kyivyes.
«Досягнення» магістрату
Існування магістрату в Києві та роки його правління не стали для столиці найкращими роками. Болото на центральній площі міста, забруднений до неможливості Хрещатик, одноповерхові бараки, замість ошатних будинків і відсутність будь-якої інфраструктури, перетворили перспективне місто, на місцевість, що загниває. Що цікаво, що в Києві на той час проживало трохи більше ніж 30 тисяч людей.
Великий скандал стався у 1821 році, коли один середньостатистичний бізнесмен, власник м’ясних магазинів, купець Кравченко, вирішив все ж таки почати боротьбу з магістратом. Протягом 10 років він постійно надсилав листи зі скаргами самому імператору, подавав до суду тощо. За цей час Кравченко витратив більш ніж половину своїх статків на розв’язання цього питання. Але всі його старання були не даремними. Суд прийняв претензії купця і навіть постановив відшкодувати Кравченку 68,5 тисяч карбованців. На цьому проблеми магістрату не закінчились. Від імператора було направлено спеціальну комісію, яка знайшла величезні проблеми в податковій звітності магістрату. Після цього депутатів було відсторонено від справ, а на їх власність було накладено державний арешт.
В 1834 році, імператор скасував дію Магдебурзького права в Києві, з цього моменту почався новий етап. Етап виборів.
Як в Києві проходили вибори
В 1835 році, після проведення реформи в Києві з’явилась нова влада – міська дума. До складу цього органу влади могли входити люди з певних верств населення. Серед них були купці, духовенство та заможні мешканці міста. Саме вони обирали міського голову. За новою структурою міський голова управляв двома напрямами: законодавчим (міська дума) та виконавчим (міська управа).
19 березня 1835 року в Києві відбулись перші вибори міського голови. За кількістю голосів ним став Іван Ходунов. Але військовий губернатор був незадоволений результатами, тому нового голову не затвердив, аргументуючи це тим, наче Ходунов був якимось чином пов’язаний з викраденням державних грошей.
Через 10 днів після цього інциденту, було проведено нові вибори, на яких переміг Парфентій Дегтярьов. На позиції міського голови він пробув всього 2 роки, а потім помер від хвороби в 1837 році.
Після смерті Парфентія було проведено вибори на посаду міського голови. В цей період на пост київського губернатора прийшов Дмитро Бібіков. Тому і вдруге Ходунов не зміг отримати посаду, хоча за нього містяни голосували досить активно.
Бізнес та влада
Як відомо, Іван Ходунов був не бідною людиною. І ще до початку своєї кар’єри на посту міського голови Києва почував себе досить впевнено. Чесно кажучи, як і більшість його наступників, Іван не був корінним киянином. Він переїхав в Київ в першу чергу через бізнес. Скандал та судовий процес, який розворушив Кравченко, нагадав імператору про існування української столиці. Наприкінці 1820 років було введено певні пільги для купців, які приїдуть працювати в Київ. Іван був купцем другої гільдії. Тому в столиці, після свого переїзду він відкрив свічковий завод та завод з миловаріння. А також мав кілька магазинів у найпрестижніших районах міста, на Хрещатику, Печерську та на Подолі.
До речі, Іван Ходунов, єдиний мер Києва, якого переобирали на посаду тричі, не враховуючи дві відмови від посади. Всього міським головою він був 10 років, починаючи з 1838 року і до 1853 року, було дві перерви в кар’єрі.
За часи керування Ходунова, Київ сильно змінився. Але це була заслуга не лише мера міста, а й київського губернатора Бібікова і навіть імператора.
Проекти Ходунова в Києві
Найбільшим проектом, який реалізував Іван Ходунов в Києві за часи свого керування можна вважати університет Святого Володимира. На початку створення проекту, міська влада мала задум створити в Києві університетське містечко. Але в 1834 році в університеті навчалось всього 56 студентів, та й сам університет знаходився у невеличкій будівлі на Печерську.
Масштабне будівництво розпочалось як раз за часів Ходунова при владі. Окрім червоного корпусу майже в той самий час було створено і наукову базу. Тому було закладено Ботанічний сад, Анатомічний театр для студентів медичного факультету і звісно ж Астрономічну обсерваторію.
Будівництво університету не зробило з Києва університетського міста, але кількість студентів та охочих навчатись значно зросла. До столиці приїздили студенти та професори з найбільших міст імперії. Звісно їм всім десь треба було жити, так район Льва Толстого почали активно забудовувати кам’яними будинками. Крім цього в Київ почали надходити й нові фінансові потоки.
Поки для хлопців будували університет Святого Володимира, в Києві почали думати й над освітою для жінок. Тому вже в 1838 році було офіційно відкрито Інститут шляхетних дівчат. Цей інститут став для Києва великим початком досить прибуткового бізнесу у сфері жіночого навчання. Навчання в такому навчальному закладі вартувало досить дорого, тому підприємці намагались також відкрити навчальні заклади.
Але не навчанням єдиним піклувався київський голова. Адже інфраструктура Києва була в не досить належному стані й це питання було досить болючим і потребувало оперативного рішення.
Перший постійний міст, з’явився в Києві також за часів керування Івана Ходунова. Це був перший ланцюговий міст через Дніпро, який було названо на честь імператора – Миколаївським. В 1853 році, саме цей міст вважався одним з найбільших в Європі, на жаль до наших днів він не зберігся. Але побачити залишок його опори можна проїжджаючи через міст-метро.
Особисті справи мера
Іван Ходунов був досить успішним бізнесменом, але й не менш успішним керманичем Києва. Він зробив багато корисних речей, а містяни говорили про нього, як про вольового, енергійного та активного чоловіка. Але не обійшлося і без чуток про корупційні схеми. Причиною для них став той факт, що під час будівництва корпусу університету, неподалік від нього з’явились і будинки Ходунова. Але можливо це всього лише збіг, адже доказів участі у корупційній схемі не було знайдено.
Особисте життя успішного бізнесмена на жаль не склалося, адже в нього в житті відбулось дві трагічні події. Перша з них – це смерть єдиного сина, саме через це Ходунов відмовився від посади мера в 1847 році. Друга страшна трагедія сталася в 1853 році, померла його кохана дружина. Після такого страшного потрясіння він не зміг оправитись і помер через два місяці після неї.
Київські газети описували його похорон на своїх шпальтах. Велика процесія з друзів та містян проводжали труну до Видубицького монастиря. Про Івана Ходунова та його проекти в Києві досить довго згадували й згадують до цього часу, адже Національний університет імені Тараса Шевченка, в минулому університет Святого Володимира вважається одним з найвідоміших київських вишів не лише в Україні, а й в Європі.