Корупція завжди була темною стороною влади в українській столиці. Протягом сотень років відбувалась боротьба з «хабарниками», проте ще нікому не вдалось назавжди усунути їх від незаконних справ. Тому в різні часи корупція неодноразово обурювала звичайних громадян і порядних держслужбовців. Цікаво, що найбільшого розквіту вона набула в період Гетьманщини. Тоді хабарі називали «презентами», тобто подарунками, які було заведено вручати впливовим людям. Далі про це на kyivyes.
Суми «презентів» перевищували витрати на соціальні потреби киян
У середині ΧVIII століття корупція була невіддільною частиною буденного життя представників влади Києва. Ймовірно, багатьох здивує той факт, що видача хабарів не вважалась зрадою або незаконною діяльністю, а лише додатковими витратами з бюджету міста. За відомостями істориків, 50% витрат київського бюджету йшло на «презенти», а саме: урочисті привітання і дорогі подарунки.
Також приблизно 15% становили витрати на роботу київського магістрату. А от на соціальні потреби киян зазвичай витрачалось 35% коштів із міського бюджету, а саме: ремонт будівель, доріг, організація діяльності працівників пошти тощо.
За часів Гетьманщини «презенти» мали право видавати лише службовці київського магістрату — головного державного органу місцевого самоврядування. Щоб зробити це законно, вони дотримувались лише одного правила — записували «презент» до витратної частини бюджету Києва.
Які існували популярні «презенти» за часів Гетьманщини ?
У вигляді «презента» було заведено давати не лише гроші, але й смачні напої, їжу та деякі дорогі речі. Наприклад, у ΧVIII столітті, як і в період сьогодення, дуже цінувався елітний алкоголь. Його отримували генерал-губернатори, керівники державних адміністрацій та інші високопосадовці. Одним із популярних спиртних напоїв тих часів була горілка. Її імпортували з міста Вроцлав у Польщі. Через це такий «презент» завжди продавався за високу вартість.
Окрім дорогої пляшки алкоголю, київським чиновникам приносили свіже м’ясо. Найбільший попит мали риба та рогата худоба, наприклад: курячі стегна, овече й коров’яче філе, дніпровські осетри і не лише.
Також представників київської влади приємно дивували чимось солодким. Цікаво, що найкращим подібним «презентом» тих часів був білий цукор. Зазвичай його давали разом із шматком свіжого м’яса:
«Подібний подарунковий набір годився навіть як «презент» для графині Наталії Розумовської – матері тодішнього гетьмана України Кирила Розумовського (1750–1764). Так, у 1752 році графиня отримала від магістрату дніпровських осетрів та цукру на суму 22 руб. 9 коп., а у 1754-му – на 25 руб. 80 коп», — розповів історик Ігор Нетудихаткін, як пише портал mind.ua.
Проте це не завжди було ідеальним вибором для подальшого отримання допомоги від чиновників у різних справах, наприклад: незаконних приписах до козацького стану, зазначенні неправдивих титулів у документах, а також земельних конфліктах із київським Кирилівським монастирем. Зазвичай універсальним «презентом», який подобався всім, за часів Гетьманщини були вишукані тканини:
Згідно з історичними відомостями, 1752 року до Києва було відправлено шовк за дуже велику вартість на той час — 63 рублі. А протоколіст військової канцелярії в місті Глухів отримав не менш розкішний «презент» — хутряний пояс вартістю 2 рублі.
Крім цього, високопосадовці залюбки брали такі «презенти» як горіхи, адже їх можна було додавати в різні страви або вживати окремо. До того ж, вони дорого коштували, тому дуже цінувались серед представників київської інтелігенції.
І, авжеж, навіть сотні років тому популярними «презентами» були гроші. Передавати великі суми високопосадовцям вважалось звичною справою, після того як їх зазначали в переліку витрат бюджета міста. Це було заведено робити напередодні урочистих подій, а також у звичайні будні дні під час ділових зустрічей.
Таким чином багатьом держслужбовцям і їхнім підлеглим вдавалось легко й швидко розв’язувати проблеми, здобувати нові звання і займати високі посади, виконувати відповідальні доручення та навіть завершувати судові справи на свою користь.