Мер Києва — лідер української столиці. Ця почесна посада діставалася лише обраним авторитетним держслужбовцям, яким найбільше довіряли мешканці міста та представники влади. Зважаючи на те, що київський мер мав більше можливостей управління столицею, люди частіше про нього чули, ніж про других. Упродовж багатьох років ним є Віталій Кличко, тому кияни вже звикли до його нововведень у житті суспільства. Але історія міста пам’ятає багато інших його попередників. Докладніше про них на kyivyes.
Мери столиці у дореволюційний період
Правління у Києві розпочалося давним-давно з часів існування Київської Русі. Першим міським головним став князь Кий, який заснував місто, яке тепер є українською столицею. Потім цей статус передавався його спадкоємцям (київським князям) з покоління до покоління.
У дореволюційні роки, коли правлячою верхівкою суспільства було князівство, у Києві було 2 найвищі за статусом посади — градоначальник та міський голова. Вони мали різні обов’язки та були зовсім різними людьми, як і за часів незалежності України. У ті часи градоначальник мав більше повноважень та відповідальності, оскільки керував містом та прилеглими землями. Людину на цю посаду призначав особисто імператор, який представляв владу. А мер керував лише містом і його обирали кияни. Він був представником самоврядування. Посада мера залишалася і після 90-х років, а ось градоначальників більше не було.
Першим офіційним мером Києва був Василь Копістенський. Він займав цю посаду з 1785 по 1787 роки. За весь період роботи він сприяв збільшенню доходів міської думи, виступав поручителем виконання будівельних робіт зі спорудження Києво-Печерської Лаври, а також був учасником комісії, яка керувала фінансовими надходженнями та видатками у Києві. Після нього мерами були Павло Єлісєєв, Іван Ходунов, Готліб Фінке.
Мери Києва за часів СРСР
У радянські роки глави Києва часто змінювалися. Серед них були Андрій Іванов, Євген Рябцов, Іван Воробйов… Вони вдосконалювали систему міського управління, затверджували та реалізовували нові проекти з облаштування Києва та організації громадської діяльності, сприяли поповненню міського бюджету за рахунок інвестицій, розвитку торгівлі та багато іншого, вносили зміни до плани використання міських земель і не тільки.
На жаль, багатьох репресували. Також були й ті, хто загинув на війні. Коли Київ був тимчасово окупований, німці призначали своїх керівників. А після закінчення війни призначені представники влади на посаду мера почали працювати більш тривалий термін.
Хто керував Києвом у перші роки Незалежності України ?
Після того, як Україна стала незалежною державою, у Києві було відновлено систему управління з 2 найвищими за статусом посадами. Ними були голова Київської міської адміністрації, якого призначає президент, та мер міста, якого обирають громадяни.
Першим мером Києва в період незалежності став Леонід Косаковський, обраний киянами у 1994 році. Він зробив великий внесок у розвиток міста, зокрема ухвалив закон «Про формування місцевих органів влади та самоврядування». Згодом він значно змінив структуру керівництва Києва. Також за його ініціативою була вдосконалена транспортної системи міста: закуплено кілька сотень нових автобусів, тролейбусів, покращення умови пересування на дорогах та проіндексовано зарплати.
На початку 90-х за ініціативою Косаковського на лівому березі розпочалося будівництво житлових комплексів. Крім цього, була розроблена програма розвитку метрополітену до 2010 року, відкривалися нові навчальні заклади, відбувалося відновлення київських пам’яток… 1996 року його замінив Олександр Омельченко, який працював на посаді мера Києва до 2006 року.
Він зміг успішно провести адміністративно-територіальну реформу та відкрити футбольний клуб для киян. Багатьом із них він запам’ятався завдяки організації великої реконструкції Киева.
В молодості Олександр Омельченко був студентом будівельного вищого навчального закладу, тому часто був ініціатором будівництва багато нових житлових та адміністративних будівель, а ще відновлення старих історичних споруд, у тому числі релігійних (Михайлівський та Успенський собори, церкви Богородиці Пирогощі). Також завдяки йому у Києві було збудовано Південний вокзал та проведено ремонт на Хрещатику та Майдані Незалежності.
Після правління Олександра Омельченка на посаді мера Києва працював Леонід Черновецький. Він створив службу підтримки киян у боротьбі за їхні права перед чиновниками КМДА, створив нові робочі місця в органах державної влади та запропонував багато ініціатив щодо збільшення надходжень до бюджету міста та започаткував Всеукраїнський Благодійний фонд «Соціальне партнерство».
2012 року Черновецький подав у відставку. Після цього протягом 2 років посаду мера займало кілька інших держслужбовців: Анатолій Голубченко, Володимир Макеєнко, Володимир Бондаренко. І лише після революції гідності 5 червня 2014 року постійним мером міста став Віталій Кличко. Протягом наступних років його тричі призначали головою столиці.