Юлія Тимошенко – державна та політична діячка, яка зуміла викликати в українців повний спектр емоцій: від поваги та визнання до обурення та презирства. Кар’єра видатної депутатки сповнена гучними подіями та криміналом. Згадаємо тернистий шлях Юлії Тимошенко та, як їй вдалося вийти сухою з води, продовживши політичну діяльність. Далі на kyivyes.
Біографія
Юлія Тимошенко народилася 27 листопада 1960 року в місті Дніпро.
У 1979 році після закінчення школи дівчина одружилася з бізнесменом Олександром Тимошенком, з яким разом вже понад 45 років.
Вищу освіту студентка здобувала у Дніпровському державному університеті за фахом економічної кібернетики. На першому курсі навчання Юлія стала мамою дівчинки Євгенії.
Після отримання диплома Тимошенко протягом чотирьох років працювала інженеркою-економісткою на Дніпровському машинобудівному заводі.
У 1988 році подружжя Тимошенків заснувало власний бізнес, відкривши мережу точок відеопрокату. Протягом наступних двох років Юлія Володимирівна була комерційним директором створеного разом із чоловіком молодіжного центру.
У 1991 році подружжя створило корпорацію під назвою «Український бензин».
У період з 1995 року по 1997 рік Юлія Володимирівна обіймала посаду президентки корпорації «Єдині енергетичні системи України».
Початок політичної кар’єри
Політична кар’єра Юлії Тимошенко розпочалася у 1997 році. Жінку обрали народною депутаткою України. За три роки роботи Юлія Володимирівна ініціювала бюджетну та пенсійну реформи, запровадила кілька соціальних програм, розробила проєкти Соціального та Податкового кодексів.
У 1999 році у Києві Тимошенко стала співорганізаторкою політичної партії «Батьківщина», яку згодом очолила.
У 2001 році президент Леонід Кучма відсторонив народну депутатку від роботи у Верховній Раді.
Згодом Юлія Тимошенко відновила політичну діяльність та зміцнила власні позиції під час «Помаранчевої революції» у Києві.
У 2005 році Юлія Володимирівна стала першою жінкою прем’єр-міністеркою за всю історію незалежної України.
Протягом політичної діяльності Тимошенко тричі балотувалася на посаду президента України.
Кримінальна історія
За всю історію політичної кар’єри проти Юлії Тимошенко було порушено кілька кримінальних справ, серед них: звинувачення в ухиленні від сплати податків, у розкраданні державних коштів, в участі у корупційних схемах та ін.
У 2011 році Київський печерський суд засудив Юлію Тимошенко на 7 років ув’язнення та зобов’язав політичну діячку сплатити компанії «Нафтогаз» півтора мільярда гривень за нанесені збитки. Жінку звинуватили у зловживанні службовими обов’язками під час укладення газових угод із РФ у 2009 році.
Юлію Володимирівну доставили у виправну колонію в Харкові, але вона пробула там кілька місяців, після чого повідомила про суттєве погіршення стану здоров’я. У 2012 році жінку перевели у лікарню «Укрзалізниці».
Адвокати Тимошенко неодноразово подавали скарги до Європейського суду з прав людини щодо незаконності арешту політичної діячки. Ці дії виявилися результативними, тому у 2013 році представники Європи визнали Юлію Володимирівну політув’язненою та вимагали її звільнення.
Передчасне звільнення та подальше життя
У 2014 році Верховна Рада у Києві декриміналізувала справу Тимошенко та відновила всі її права. Юлія Володимирівна продовжила політичну діяльність у складі партії «Батьківщина».
У 2019 році Тимошенко приєдналася до опозиційного руху. Причиною стало ухвалення столичною владою рішення про скасування мораторію на продаж земельних ділянок.
У 2022 році народна депутатка публічно закликала світ до впровадження нових угод стосовно безпеки та цілісності національних кордонів.
У 2023 році Юлію Володимирівну призначили головою Тимчасової слідчої комісії з реабілітації військових.
Тимошенко регулярно бере участь у міжнародних конференціях, представляючи інтереси України.
