Володимир Гусєв був українським радянським державним діячем, а також професійним будівельником. З 1968 по 1979 рік він головував у виконавчому комітеті Київської міської ради. Увійшов до переліку почесних громадян міста Києва. Крім того, Володимир Олексійович був депутатом Верховної Ради УРСР 8-го та 9-го скликань, а з 1976 по 1981 рік входив до складу Центрального комітету Комуністичної партії України. Розповідаємо більше про життєвий шлях політика та його внесок у розвиток столиці України. Далі на kyivyes.
Початок життя та кар’єра будівельника
Володимир Гусєв народився 23 липня 1927 року у Донецьку, що у той час мав назву Сталіно. Про його родину та дитинство практично нічого не відомо. На підлітковий вік хлопця припали роки Другої світової війни. У післявоєнний час він закінчив школу та вирушив до столиці України здобувати вищу освіту.
Навчався Володимир у Київському інженерно-будівельному інституті, який закінчив у 1951 році. У роки навчання став членом Комуністичної партії. Після одержання диплома повернувся до рідного Донецька, де почав працювати на посаді інженера-будівельника, а згодом – інженера територіального управління державних матеріальних резервів.
Невдовзі він долучився до будівництва Каховської ГЕС. За декілька років активний та амбітний Володимир пройшов шлях від виконроба та старшого виконроба до начальника будівельної дільниці «Дніпробуду». Пізніше перейшов на посаду керівника трестом «Херсонбуд».
Водночас Володимир розвивав свою політичну кар’єру, а у 1960 році закінчив факультет економіки Вищої партійної школи при ЦК КПРС. Наступного року він був направлений на роботу до «Головкиївбуду» та очолив трест «Київміськбуд-5». У 1962 році Володимир вже працював головним інженером, а потім очолив цю будівельну компанію.
За часів його керівництва завершилось формування «Головкиївміськбуду», який став головною будівельною організацією столиці, а також було організовано роботу двох територіальних загальнобудівельних трестів.
Володимир Гусєв працював у цій структурі з 1961 по 1968 рік. Паралельно у 1963 році він став заступником голови Київського міського виконкому, а також вступив до аспірантури Київського інженерно-будівельного інституту. Кандидатську дисертацію Володимир Олексійович не виконав, але брав активну участь у розбудові Києва. Під його керівництвом відбувалась забудова житлових масивів Воскресенського, Сирецького, Русанівського та Березняків. Він брав участь у будівництві Бортницьких очисних споруд, Деснянського водопроводу, Палацу піонерів та школярів на Печерську, майже 20 інститутів Академії наук України, готелю «Дніпро», Меморіального комплексу «Музей історії Другої світової війни (1941—1945 рр.)» та багатьох інших і нині важливих для Києва споруд.
Політична кар‘єра та її етапи
Вершиною політичної кар’єри Володимира Гусєва стало головування у виконавчому комітеті Київської міської ради. До нього він ішов впевнено та послідовно, а саме:
- у 1952–1953 роках був 2-м секретар Херсонського обласного комітету ЛКСМУ,
- з 1953 по 1957 рік отримав посаду 1-го секретаря цього комітету,
- у 1957 році був призначений заступником голови виконавчого комітету Херсонської обласної ради та заступником завідувача відділу у Херсонському обласному комітеті Комуністичної партії України.
Потім Володимир Олексійович перейшов на роботу до Києва, де зосередився на професійній розбудові столиці України. У серпні 1968 року за вказівкою першого секретаря ЦК КПУ Петра Шелеста він був призначений головою виконавчого комітету Київської міської ради. На цій посаді Гусєв залишався до 1 листопада 1979 року та опікувався подальшим розширенням меж Києва та будівництвом нових станцій метрополітену.
Варто зазначити, що після початку будівництва Чорнобильської АЕС, Володимир Олексійович виступав з протестом разом із президентом АН УРСР Борисом Патоном та заступником командувача Київського військового округу генералом Володимиром Чижом.
Завершивши діяльність на посаді голови виконкому, до 1986 року він був заступником міністра промислового будівництва Української РСР та начальником Головного управління промислових підприємств Міністерства промислового будівництва УРСР. Протягом цього періоду був учасником проєктування та будівництва міста Ноябрськ у Тюменській області.
З 1986 по 1988 рік Володимир Гусєв був призначений радником-консультантом міністра будівництва Республіки Куба. Протягом 1989 року він був заступником міністра будівництва Української РСР. Тож його досвід та знання залишались важливими та потрібними для розвитку міста та країни.
Останні роки життя
У 1990 Році Володимир Олексійович очолив виконавчий комітет Спілки будівельних кооперативів Української РСР. Упродовж своєї кар’єри двічі одержував орден Трудового Червоного Прапора.
У роки незалежності вийшов на пенсію та мешкав у Києві. Видатний будівельник та очільник виконавчого комітету Київської міської ради пішов з життя 1 липня 2014 року, не доживши декількох днів до свого 87-річчя.