26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській АЕС. Це найбільша техногенна катастрофа в історії людства. Ліквідація її наслідків лягла на плечі тисяч рятувальників, військових, цивільних та чиновників. Київ став одним з головних міст, які зробили найбільший внесок у порятунок жителів постраждалих населених пунктів. Велика відповідальність була покладена на місцеву владу та, зокрема, голову виконавчого комітету Київської міської ради Валентина Згурського. Далі на kyivyes.
Життєпис чиновника
Як і багато інших очільників столиці, Валентин Арсенович Згурський не був корінним киянином. Чоловік народився 9 лютого 1927 року у місті Бирзула Молдовської автономної соціалістичної республіки. Пізніше цей населений пункт увійшов до складу України та був перейменований на Подольськ.
Вищу освіту Валентин Арсенович отримав у Київському політехнічному інституті. Хоча цьому передувало навчання у Київському залізничному технікумі. Перша технічна спеціальність була зумовлена тим, що у роки війни хлопець працював на залізниці. У цій сфері Валентин Згурський дослужився від звичайно працівника до інженера Південно-Західної залізниці.
У період 1955-1979 років майбутній чиновник працював у виробничому об’єднанні ім. С. П. Корольова. За тривалий успішний час роботи на підприємстві Валентин Арсенович зміг досягнути значних результатів. Це було відзначено на республіканському рівні. Завдяки цьому згодом чоловіка було призначено генеральним директором на підприємстві.
Високі організаторські здібності та лідерські якості дозволили Валентину Арсеновичу в 1979 році очолити виконком Київської міської ради. На посаді Згурський працював аж до 1990 року. Паралельно з цим чиновник був головою кількох міжреспубліканських рад. Та найбільший виклик перед очільником столиці виник у 1986 році. У зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС, Валентина Згурського було включено до оперативної комісії, яка займалася ліквідацією наслідків аварії на станції. Але разом з тим, голова виконкому Київської міської ради очолив оперативну групу, до зони відповідальності якої увійшла ліквідація наслідків аварії у самій столиці. Як-не-як, місто Чорнобиль знаходить дуже близько до Києва, тому у перші тижні столиця перебувала у зоні ураження радіаційним забрудненням. Окрім того, багато евакуйованих людей було переселено саме у найбільше українське місто або в його околиці.
Багатосторонній розвиток
Валентин Арсенович Згурський відомий не лише тим, що керував Києвом у період його найбільшого розвитку часів СРСР.
Після звільнення з посади голови виконкому чоловік почав працювати в Академії наук Української СРСР, займаючись зовнішніми зв’язками цієї установи. Для роботи на такій відповідальній посаді Валентин Арсенович мав усі передумови. У 1979 році він захистив докторську дисертацію з економіки. Через 4 роки йому було надано звання професора. А у 1993 році він став академіком екологічних наук України.
Також варто зауважити, що Валентин Арсенович був активним вболівальником місцевого футбольного клубу “Динамо“. Примітно, що на роки його управління столицею, припадає один з найуспішніших етапів в історії команди.
Після розпаду СРСР багато організацій та інституцій почали переживати не найкращі часи. Криза не оминула й найтитулованіший футбольний клуб – “Динамо” Київ. Однак столиця зберегла свою команду. Неабиякий внесок у відродження та зміцнення “Динамо” зробив Валентин Арсенович, який став головою Наглядової ради ЗАТ “Футбольний клуб “Динамо-Київ”.
Помер Валентин Арсенович Згурський 20 жовтня 2014 року у місті Києві. Похований на Байковому кладовищі.
